Понеділок, 10.12.2018, 18:53
Вітаю Вас, Гість

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА НАШОГО САДОЧКА

Одним із найважливіших етапів розвитку особистості є дошкільний період життя. І саме тому психологічне забезпечення розвитку дитини у дитячому садочку, її навчання і виховання набувають великого значення у подальшому житті кожної особистості.

Змістом діяльності практичного психолога дошкільного закладу є охорона психічного здоров’я всіх учасників педагогічного процесу: діти, батьки, вихователі, адміністрація.

Одним із пріоритетних напрямків у роботі практичного психолога у нашому садочку - консультування  й освіта батьків і педагогів.

Практика показує, що незважаючи на доступність різноманітної  літератури по дитячої психології й розвитку в сучасному світі, багато батьків щодня зіштовхуються з "нерозв'язними" проблемами у вихованні дітей.

Питання, з якими найчастіше звертаються до нас батьки:

- адаптація дитини до дитячого саду

- оцінка розвитку дитини на різних вікових етапах

- готовність дитини до школи                                                  

- розвиток здатностей дитини

- проблеми в емоційній сфері (тривожність, сором'язливість, наявність страхів, агресивність)

- порушення дитячо-батьківських відносин і т.д.

Важлива функція психолога в дитячому саду: супровід психічного розвитку дітей, відстеження дітей із проблемами в розвитку й своєчасній ранній допомозі дітям і батькам.

 Основні напрямки роботи психолога:

1. Психопрофілактика

2. Психодіагностика

3. Консультування

4. Корекційно-розвиваюча робота

5. Просвітницька робота

6. Методична робота

Вся психологічна робота в дошкільній установі будується  по наступних напрямках:

 

Під психологічною просвітою розуміється залучення дорослих (вихователів, батьків) і дітей до психологічних знань. У суспільстві недостатньо поширені психологічні знання, не завжди виражена психологічна культура, що передбачає інтерес до іншої людини, повага особливостей його особистості, уміння й бажання розібратися у своїх власних відносинах, переживаннях, вчинках. У педагогічних колективах, як і сім'ях, можливі конфлікти, в основі яких - психологічна глухота дорослих людей, невміння й небажання прислухатися друг до друга, зрозуміти, простити, поступитися й ін. Тому практичному психологові важливо підвищувати рівень психологічної культури тих людей, які працюють із дітьми. Основний зміст психологічної освіти полягає в тім, щоб знайомити вихователів, батьків з основними закономірностями й умовами сприятливого психічного розвитку дитини, популяризовувати і роз'ясняти результати психологічних досліджень, формувати потреба в психологічних знаннях і бажання використати їх у роботі з дитиною або в інтересах розвитку власної особистості, а також досягти розуміння необхідності практичної психології й роботи психолога в дитячому саду й в інших навчально-виховних установах. Отже, психологічна просвіта – це підвищення психологічної культури педагогів і батьків здійснюється в наступних формах: виступи на батьківських зборах, тематичні виставки психологічної літератури, бесіди, семінари, батьківські клуби, інформаційний стенд, де постійно оновлюється інформація.

Психологічна профілактика - цілеспрямована систематична спільна робота психолога й педагогів по попередженню можливих соціально-психологічних проблем, по створенню сприятливого емоційно-психологічного клімату. Психологічна профілактика - малорозроблений на сьогоднішній день вид діяльності дитячого практичного психолога. Вона спрямована на збереження, зміцнення й розвиток психологічного здоров'я дітей на всіх етапах дошкільного дитинства. На жаль, поки ця сторона діяльності практичного психолога в нас не розвинена. Але від цього її роль не зменшується. Психологічна профілактика припускає відповідальність за дотримання в дитячому садочку (і інших дитячих установах) психологічних умов, необхідних для повноцінного психологічного розвитку й формування особистості дитини на кожному віковому етапі. Також психологічна профілактика припускає своєчасне виявлення таких особливостей дитини, які можуть привести до певних складностей, відхиленням в інтелектуальному й емоційному розвитку, у його поведінці й відносинах. Психолог повинен намагатися прогнозувати можливість появи проблем і проводити роботу в напрямку їхнього попередження. У психопрофілактиці ініціатива цілком виходить від психолога, у цьому проявляється творчість його як фахівця. Психолог розробляє й здійснює розвиваючі програми для дітей різного віку з урахуванням особливостей кожного вікового етапу. Він також виявляє такі психологічні особливості дитини, які можуть надалі обумовити виникнення певних складностей або відхилень у його інтелектуальному й особистісному розвитку. Практичний психолог повинен стежити за дотриманням у дитячому саду умов, необхідних для нормального психічного розвитку й формування особистості дітей на кожному віковому етапі, а також попереджати можливі ускладнення в психічному розвитку й становленні особистості дітей у зв'язку з їхнім переходом на наступний віковий щабель.

Психологічна діагностика - психолого-педагогічне вивчення індивідуальних особливостей особистості. Здійснюється у формі планової діагностики або діагностики по запиту адміністрації, педагогів, батьків. В обов'язку дитячого психолога входить також виявлення особливостей психічного розвитку дитини, сформованості певних психологічних новоутворень, відповідності рівня розвитку дитини віковим нормативам. Тому в діяльності практичного психолога значне місце займає діагностика.

Завдання психодіагностики - дати інформацію про індивідуально-психічні особливості дітей, що була б корисна їм самим, а також вихователям, батькам.

Психологічна корекція - систематична цілеспрямована робота психолога з дітьми здійснюється у формі індивідуальних і групових занять по корекції й розвитку.

 

Психологічне консультування - надання конкретної допомоги учасникам освітнього процесу, що звернулися до психолога для усвідомленні ними природи їхніх труднощів, в аналізі й рішенні психологічних проблем. Здійснюється у формі індивідуальних і групових консультацій. Консультативна робота в дитячому саду має принципову відмінність від тієї, котру здійснює психолог у районних або інших консультаціях. Специфіка такого консультування полягає в тому, що воно зосереджене на рішенні професійних проблем. У процесі консультування розглядається тільки те, що має відношення до рішення головного завдання психологічної служби освіти - максимально сприяти психічному, особистісному розвитку кожної дитини.

Завідувачі дитячими садами, вихователі, батьки й інші люди одержують консультацію остільки, оскільки мають відношення до дитини. Їхні проблеми розглядаються тільки у зв'язку із проблемами дітей, а не самі по собі. Вихователі часто звертаються до психолога по наступних питаннях: причини труднощів у засвоєнні дітьми програм навчання (підготовка до школи), небажання й невміння дітей займатися, емоційні, особистісні порушення, конфліктні відносини з іншими дітьми.

Батьки часто звертаються із проблемами: як готовити дітей до школи, відсутність у дітей виражених інтересів, погана пам'ять, неорганізованість, несамостійність, агресивність, підвищена збудливість або боязкість, боязкість; інакше кажучи, мається на увазі все те, що прийнято позначати словами «важка дитина».

 Основним методом роботи психолога є - спостереження за розвитком дитини на всіх вікових етапах, відстеження динаміки розвитку пізнавальних, емоційно-вольових, особистісної сфер дитини. При необхідності, психолог проводить індивідуальні або підгрупові заняття з дітьми, що мають розвиваючу спрямованість. Всі заняття проходять в ігровому ключі, часто в роботі використаються казки, рухливі ігри, психогімнастичні етюди, елементи арт-терапії (творча діяльність). Діти звичайно з великим полюванням відвідують такі заняття.

 

Основне завдання психолога - зробити життя дитини в дитячому садочку зручним, комфортним, насамперед з погляду дитячої психіки, загальних й індивідуальних особливостей її розвитку. Тобто, практичний психолог повинен створити умови, що сприяють охороні фізичного й психічного здоров'я дітей, забезпеченню їхнього емоційного благополуччя, вільному й ефективному розвитку здібностей кожної дитини. Реалізація цих функцій вимагає виконання ряду взаємозалежних видів роботи як з персоналом дитячого саду, так і безпосередньо з дітьми і їхніми батьками.