Говоримо про адаптацію
Адаптація (від лат. „пристосовую") - це складний процес пристосування організму, який відбувається на різних рівнях - фізіологічному, соціальному, психологічному.
Проблема дитячого садка - добре це чи погано, віддавати чи
почекати - таке запитання рано чи пізно виникає в кожній сім'ї. Прийняття
рішення батьками визначається особистим досвідом. Але, поза всяким
сумнівом, відвідування дошкільного закладу має свої плюси та мінуси.
А визначитись потрібно з точки зору науки - педагогіки, медицини,
психології. З наукової точки зору відвідування дитячого садка - фактор
позитивний в усіх питаннях, необхідний для повноцінного виховання та
розвитку малюка. Мистецтво спілкування з іншими членами суспільства грає
важливу роль в житті кожного, тому спілкуватись потрібно вчитись змалку.
Оформлюючи дитину в групу, батьки
переживають: як там зустрінуть дитину? Як будуть годувати? Чому навчать? Чи
добре буде малюку? Чи будуть його любити?
Це хвилювання можна пояснити - батьки вперше
залишають дитину з незнайомими людьми. Це хвилювання підсилюється, коли малюк
не хоче йти до садка, не хоче розлучатись з рідними, відмовляється від гри з
дітьми.
Чи у всіх дітей однакова поведінка при
вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, ідуть на контакт з
дітьми та дорослим, інші - менш впевнено, більше спостерігають, ще інші -
проявляють повне небажання іти в групу, негативізм, відхиляють всі пропозиції,
бояться відійти від батьків, голосно плачуть.
Причини такої поведінки різні: це і
відсутність режиму вдома, і невміння гратись, і несформованість навичок
самообслуговування. Однак основна причина - це відсутність досвіду спілкування
з однолітками та дорослими.
Спостереження показують, що
хлопчики 3-5 років гірше переносять розлуку з рідними. А найкраще проходить
адаптація у віці після 1 року 6 місяців.
Середній строк адаптації – 2-4 тижні в ясельному віці; з 3 років – 4-5 тижнів; 5-6 років -1-1,5 місяця. Виникнення у дитини стійкого
"адаптаційного синдрому" свідчить про її неготовність до виходу із
сім'ї.
Для
того, щоб процес адаптації не затягувався, необхідні такі умови:
- підтримувати позитивну установку, бажання йти в садок;
- прислухатись до порад педагогів, якщо дитина відчуває між батьками та
вихователем повне розуміння - вона швидше
звикає;
- в перші дні рекомендоване короткочасне перебування в групі - 1-2 години;
- наблизити домашній режим до садкового;
- провести всі профілактичні заходи, рекомендовані лікарем;
- утримуватись від шумних масових вистав, щоб зменшити емоційне
навантаження;
- навчати навичкам самообслуговування (одягання, умивання, складання
іграшок)
Правильна
поведінка рідних в період адаптації:
- говорити дитині, що вона вже доросла,
- не залишати надовго - на цілий день в групі.
- погуляти після відвідування на майданчику садка,
- давати із собою улюблені іграшки,
- повідомляти вихователя про особливі звички дитини,
- довіряти працівникам установи,
- придумати ритуал "прощання" і обіграти вдома,
- зустрічати дитину з посмішкою,
- розповідати дитині якомога більше доброго про садок,
- підтримувати самостійність дитини вдома.
Чого не потрібно
робити:
- негативно відгукуватись про спеціалістів закладу,
- наказувати вдома дитину за капризи в садку,
- виявляти тривогу, неспокій, плакати з приводу важкого звикання малюка,
- забороняти контакти з іншими дітьми,
- залякувати дитину дитячим садком.
Якщо раптом через місяць ваша дитина ще не звикла до дитячого садку, перевірте список рекомендацій і спробуйте виконати ті рекомендації, про які ви забули.
Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садку може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили і можливості та плани. Краще, якщо на цей період у родини буде можливість підлаштуватися до особливостей адаптації свого маляти.Ці поради допоможуть пережити дитині процес адаптації до умов дитячого садку.Ознаки позитивної адаптації дитини в садку - хороший апетит, спокійний сон, адекватна реакція на діяльність з вихователем, бажання спілкуватись з дітьми, іти в групу, нормальний емоційний стан.